Історія України
Нова програма з історії України
(7 клас) містить суттєві зміни порівняно із попередньою. Вони стосуються як
змісту, так і впровадження елементів сучасних методів навчання і, що не менш
важливо, історичної термінології.
У шкільний курс вводиться термін «Русь-Україна»,
який з кінця ХІХ ст. увійшов у науковий обіг, а згодом — у шкільні підручники
на українських землях, непідконтрольних Росії. У силу політичних та
ідеологічних причин у підросійській Наддніпрянській Україні і в СРСР цей термін
вважався ворожим, буржуазно-націоналістичним, а його вживання каралося як прояв
антирадянської діяльності.
Термін «Русь-Україна» ввів до наукового обігу
київський професор Володимир Антонович у другій половині ХІХ ст. Науково
обґрунтував цей термін найавторитетніший історик України Михайло Грушевський.
Радимо пояснити учням, що літописці вживали терміни «Русь» і «Руська земля» для
означення держави ІХ–ХІІІ ст. у Центрально-Східній Європі.
Пізніше історики називали цю державу Київська Русь, Русь-Україна або
Київська держава. Русь-Україна —
тому, що політичним, господарським і культурним центром цієї величезної
середньовічної імперії були землі сучасної України. А Київська Русь — тому, що назва столиці цієї імперії — Київ. Введення таких назв Русі потрібне було
й для того, щоб відрізнити її від пізніших держав, які згодом утворились на її
території: Галицько-Волинської Русі, Литовсько-Руської держави, Московської Русі. Мешканців Русі-України літописи іменували руссю, або русинами.
Комментариев нет:
Отправить комментарий